Випуск №2
Від редакції
Коли ми говоримо про доступне місто, то найперше уявляємо пандуси, понижені бордюри, тактильну плитку чи ліфти.
Але справжня безбар’єрність не лише будується з бетону та металу: вона починається зі ставлення один до одного. Повага не коштує жодної гривні та не вимагає складних узгоджень. Це наш щоденний вибір, який перетворює звичайні вулиці на простір, де є місце для кожного з нас.
Новини громад
Попри літню спеку, міста та селища, що беруть участь у проєкті «Рух без бар’єрів», продовжують активну роботу над поліпшенням інклюзивної інфраструктури. Громади по всій країні дбають над створенням безпечного та доступного середовища для всіх користувачів суспільного простору.
Один із державних банків відкрив нове представництво, що відповідає стандартам доступності та забезпечує комфортне отримання послуг для людей з інвалідністю, відвідувачів із візочками та інших маломобільних груп населення.
Адаптована касова зона включає в себе відповідні тактильні смуги, індикатори, зрозумілу навігацію та інформацію шрифтом Брайля.
Полтава
На маршруті першої черги тривають роботи з облаштування території. Комунальні служби вже завершили укладання тротуарної плитки для зручного та безпечного пересування мешканців.
А для комфортного відпочинку встановлено лавочки з накриттям та облаштовано урни для сміття.
Славутич
Відкрили оновлений інклюзивний дитячий майданчик. На ньому облаштовано безпечне гумове покриття та нові пішохідні доріжки.
На додачу до сучасного ігрового комплексу встановлені інклюзивні гойдалки. Також тепер тут є сенсорні текстурні компоненти з різними текстурами, кольорами та звуковими елементами.
Тернопіль
Продовжують роботи над адаптацією прибудинкових просторів до потреб маломобільних груп населення. На вулиці Вітрука, яка є частиною безбар’єрного маршруту, оновили дорожнє покриття та тротуари.
Крім того, були встановлені поручні та пандуси, а також обладнано понижені бордюри та паркомісця для осіб з інвалідністю.
Житомир
Поради для бізнесу
Коли кав’ярня, аптека, магазин чи перукарня стають доступними, виграють усі.
Маломобільні групи населення — це не «окрема категорія». Це люди з інвалідністю, батьки з дитячими візками, люди старшого віку, покупці з важким багажем або люди з тимчасовими травмами.
Зробити заклад безбар’єрним простіше, ніж здається. Ось три ключові кроки — і чекліст, за яким можна пройтися просто зараз.
Етикет взаємодії
Допомога потрібна, коли про неї попросили, або коли ви отримали згоду.
Іноді наше бажання допомогти може викликати дискомфорт. Тож етикет взаємодії побудований на двох простих речах: повазі до автономії та звичайному запитанні.
Запитати — це секунда. Повага — це назавжди!
Квест
Здається, що на цих зображеннях немає проблем із доступністю. Проте чи зможете ви ідентифікувати, що з ними не так?
Роздивіться фото, позначте всі проблеми, які бачите, і перевірте себе. У кожному завданні правильних варіантів може бути більше одного.
Фото 1
Підказка: подивіться на край тротуару — і на те, що стоїть на проході.
Відсутність пониження (високий бордюр) на зупинці створює бар’єр для маломобільних груп населення — відсутнє пониження до нульового рівня. Крім того, електросамокат блокує вільний пішохідний прохід.
Фото 2
Підказка: зверніть увагу на смугу з рельєфним покриттям уздовж тротуару.
Скутер перекриває тактильну плитку, яка слугує орієнтиром для людей з порушеннями зору. Це створює раптову перешкоду та ризик травмувань для людей з порушенням зору, та звужує прохід для користувачів крісел колісних.
Фото 3
Підказка: пандус тут є — але чи можна ним скористатися?
Здається, що доступ до закладу забезпечено з урахуванням потреб маломобільних осіб. Але через бажання прикрасити вхідну групу закладу доступ став значно ускладненим.
Бар’єр — це не завжди сходи. Часто це те, що ми самі поставили на дорозі.
